Спрощення ведення бізнесу в Україні

Інститут УЕО діє в 33 країнах світу, серед яких Японія, Китай, США, Норвегія і всі країни Європейського союзу. В одному тільки ЄС налічується понад 13 тисяч компаній, які користуються перевагою цього привілейованого статусу. Концепція такої взаємодії між суб’єктами ЗЕД та митними органами була органічно введена Всесвітньою митною організацією ще у 2005 році через прийняття Рамкових стандартів безпеки та полегшення світової торгівлі SAFE. Водночас, будучи кращою світовою практикою в міжнародній торгівлі, Концепція УЕО досі не реалізована в Україні. І це незважаючи на діючу Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, ратифіковану ЗУ № 745-VIII від 04.11.2015 року.

Ця Угода зобов’язує Україну не тільки імплементувати практики митного законодавства ЄС, а і створити передумови для взаємного визнання статусу УЕО з іншими країнами. Крім цього, згідно з додатком XV до Угоди, кращі світові практики в цій сфері повинні бути впроваджені протягом 3 років із дати набуття чинності Угоди.

Як відомо, в Україні інститут УЕО формально введений нормами оновленого Митного Кодексу у 2012 році. Однак прийняті норми містять у собі суттєві невідповідності і протиріччя з міжнародною практикою.

Ось лише деякі з них:

  • критерії для потенційних УЕО не відповідають виду сертифіката;
    • не регламентована норма надання сертифікату безпеки митним брокерам, експедиторам і перевізникам, що, як наслідок, не дозволяє побудувати безпечний ланцюг поставок;
    • відсутній механізм моніторингу та пост-аудит контролю з боку контролюючих органів.

Усе це – основні елементи функціонування інституту УЕО, без них подібна ініціатива носить виключно декларативну функцію й не зможе бути застосована на практиці.

Наявний нормативно-правовий дисбаланс у питанні перспектив надання суб’єктам ЗЕД статусу УЕО, як, наприклад, неможливість розв’язати проблему нормативних актів вищого рівня шляхом видання актів нижчого рівня, а також постійна реорганізація УКРІНФОРМ призвели до того, що у бізнесу майже немає надій і стимулів щодо отримання такого статусу.

Ініціативу щодо приведення у відповідність законодавчої бази для повноцінного впровадження в Україні інституту УЕО взяла на себе експертна група фахівців із Федерації роботодавців України, Державної фіскальної служби й Міністерства фінансів із залученням представників бізнесу. Результатом копіткої праці стали два Законопроекти, які ще 3 червня 2016 року було зареєстровано у Верховній Раді під №4777 і № 4776. Але станом на сьогодні далі ніж реєстрація законопроекту справа не дійшла.

Відповідно до норм «Рамкових стандартів безпеки та полегшення світової торгівлі SAFE» (п.1.15-1.16 ПІЛЛАР 1) оператори міжнародної торгівлі, які відповідають вимогам митних адміністрацій, мають належний рівень обліку комерційних операцій, беруть участь у програмах співпраці щодо забезпечення безпеки міжнародного торгового ланцюга поставки, можуть отримати статус уповноважених (авторизованих) операторів через укладення відповідних угод із митницею.

Компанії, які отримають статус УЕО, можуть розраховувати на прискорений контроль їх вантажів, подачу мінімально необхідної інформації в митницю для ідентифікації товарів (для потреб як експорту, так і імпорту) з наступним поданням додаткової інформації для статистичних даних і нарахування податків і зборів. Замість повноцінного митного контролю уповноважені оператори матимуть право випускати свої вантажі у вільний обіг, лише завчасно повідомляючи контролюючому органу реєстраційний номер вантажу (UCR). Водночас важливою умовою такого статусу є надання митним адміністраціям повного доступу до своїх комерційних систем й всеосяжного сприяння під час подальшого проведення пост-аудиту.

Отже, держава в особі митного органу буде демонструвати певний рівень довіри надійному підприємству, яке відповідає встановленим критеріям безпеки й має відповідний сертифікат (AEOC customs simplifications – сертифікат на спрощення процедур, AEOS safety and security – сертифікат надійності й безпеки).

Власники таких сертифікатів засвідчують, що вони дотримуються положень чинного законодавства України, у тому числі й у сфері митної справи, мають задовільну систему внутрішнього контролю і ведення комерційної і транспортної документації, фінансову стійкість і позитивну історію виконання своїх зобов’язань. Водночас в компанії призначається особа, яка відповідає за внутрішній контроль і моніторинг операцій, а підприємство із сертифікатом AEOS додатково підтверджує, що його поставки захищені від несанкціонованого доступу й забезпечені високим рівнем збереженості.

У відповідь на беззастережне виконання зобов’язань митний орган надає компаніям з УЕО низку привілеїв, які істотно спрощують митні процедури. Серед таких спрощень для обох видів сертифікатів передбачена можливість митного оформлення в першочерговому порядку з використанням меншого обсягу митних процедур.

Наявність сертифіката на спрощення митних процедур дозволяє використовувати загальну гарантію або звільнення від неї під час доставки вантажів, мати статус уповноваженого вантажоодержувача/вантажовідправника й виконувати процедури митного оформлення за місцем свого знаходження.

Сертифікат надійності й безпеки на додаток до опції першочергового оформлення дозволяє подати до оформлення ввізну декларацію зі скороченим обсягом даних, а також дає можливість отримувати завчасне повідомлення про необхідність здійснення митного огляду із вибором місця його проведення.

Отже, підприємство зможе отримати статус УЕО шляхом отримання одного або двох видів сертифікатів – залежно від характеру своїх вимог до спрощень.
Організація, яка веде зовнішньоекономічну діяльність, зможе звернутися до регулятора з проханням надати йому статус УЕО, а митні органи після узгодження цього запиту з іншими компетентними органами зобов’язані будуть надати йому такий статус й здійснювати подальший моніторинг.

Незважаючи на всі позитивні моменти від статусу УЕО, необхідно пам’ятати про те, що регулярний моніторинг є основним обов’язком і відповідальністю УЕО, аж до того, що такий моніторинг має стати частиною внутрішньої системи контролю. Потенційний УЕО на першу вимогу повинен показати, як працює моніторинг всередині його компанії і продемонструвати результати. УЕО повинен спостерігати за своїми внутрішніми процесами, переглядати можливі ризики і способи їх усунення, а також вчасно вносити необхідні зміни у свою діяльність з метою запобігання ризикам, вчасно інформуючи про такі зміни митні органи.

З наявністю інституту УЕО Україна не тільки запровадить практику міжнародної торгівлі за європейськими стандартами, але і створить базу для економічного зростання й розвитку. Водночас митна адміністрація зможе оптимізувати алгоритми митних процедур, концентруючись на тих компаніях, які не мають привілейованого статусу.

Крім цього, Україна має всі можливості укласти кооперативні угоди з митними органами інших країн через взаємне визнання сучасних міжнародних стандартів. Це допоможе урядам забезпечити скоординоване управління й контроль над кордонами для сприяння безперешкодному переміщенню товарів через захищені міжнародні ланцюжки поставок товарів. Завдяки обміну своєчасної та точної інформації митні адміністрації зможуть ефективніше управляти ризиками.

Бізнес зі свого боку буде пожинати плоди від такої кооперації – отримає сучасну міжнародну модель виробництва та дистрибуції не тільки завдяки скороченню часових і фінансових витрат на здійснення митних процедур, а й через впровадження внутрішнього моніторингу своїх операцій. Водночас компанія стане повноцінним учасником міжнародного ланцюга безпечних поставок, що позитивно вплине на її репутацію.

Резюмуючи вищесказане, зауважимо, що прийняття законопроектів №4777 і №4776, впровадження інституту УЕО є важливим кроком України на шляху до євроінтеграції та дерегуляції; вимоги до кандидатів на статус УЕО створюють єдиний набір міжнародних критеріїв і стандартів, а також встановлюють їх єдиний формат, забезпечуючи передбачуваність дій державних органів.

Автор: Експерт ЗЕД, Генеральний директор Capital Group Віта Мірошниченко