Реалии единого окна. 30 дней после старта.

С 1 февраля т.г. была официально запущена система «единое окно» на украинской таможне. Практически все опасения и риски, которые бизнес связывал с работоспособностью данной системы, были вовремя предотвращены постановлением КМУ №44, вступившее в силу в день старта обязательного применения системы, тем самым это позволило сгладить “острые углы”, которые потенциально могли доставить бизнесу множество неприятных моментов, связанных с материальными потерями для импортеров, экспортеров, а также с репутационными потерями для их заказчиков.

Были приняты следующие меры:

  • Сформирован дифференцированный подход с учетом особенностей транспортных операций;
  • Зафиксировано ограничение времени для досмотра товаров при экспорте (не позднее 12 рабочих часов от времени, предложенного предприятием);
  • Осуществлено продление на 1 год добровольного применения системы для транзита, экспорта морским, железнодорожным и авиационным транспортом, а также для ввоза товаров в почтовых и международных экспресс-отправлениях, что без преувеличения позволило многим экспресс-перевозчикам вздохнуть с облегчением;
  • Предусмотрен переходный период сроком на 90 дней для добровольного применения системы в каждом новом месте таможенного оформления, где внедряется система;
  • Внедрен риск-ориентированный подход для проведения фитосанитарного контроля, при котором контроль маркировки при экспорте должен осуществляться только в случаях таможенного досмотра, а при импорте для 10%, 25%, 50% или 100% подконтрольных грузов.

Безусловно, благодаря светлым умам, которые регулярно модернизируют работу системы, некоторым образом технические баги перестали препятствовать полноценной работе “окна”, чего нельзя сказать о совершенстве законодательства (bugs – Баг — запись (или «дефект») в системе отслеживания ошибок).

Среди тех нюансов, с которыми нам приходилось столкнуться в первый месяц работы системы, отдельно хочется отметить следующие:

  1. При прохождении контролей в Одесском порту (например, прохождение радиологического контроля) по системе единого окна, отчеты о прохождении не приходят. Таким образом, по умолчанию принимаем, что контроль пройден. Но в случае с оформлением через аэропорт Борисполь, отсутствие такого отчета не означает его автоматическое прохождение.
  2. Если экспедитор обеспечил прохождение видов контроля в твердом виде, путем проставления печатей на товаросопроводительном документе, этот факт не освобождает декларанта от повторного прохождения контроля в “Едином Окне”, тем самым дублируя “твердый” контроль с границы.
  3. Также существует проблема с ситуациями, когда у декларанта возникает необходимость дробления партии товара с оформлением «с колес» одной части партии и выгрузкой на СВХ второй части по одному транспортному документу. В таком случае, несмотря на прохождение контроля “через окно” по одному грузу, который оформлен с колес, тот же транспортный документ будет использоваться для прохождения контроля и для второй части груза, когда появится необходимость выпустить груз со склада. Снова же, через “окно”.
  4. Грузы, которые раньше оформлялись без необходимости предъявления таможенному или контролирующему органу для проведения досмотра, теперь в 100% случаев отправляются на досмотр. Данное обстоятельство увеличивает расходы субъекта ВЭД и время на прохождение всех таможенных формальностей, так как несмотря на положения вышеупомянутого Постановления № 44, срабатывание АСАУР на досмотр по фитосанитарному контролю происходит в 100% (!) случаев.
  5. Теперь, когда система “Единого Окна” стала обязательной, существенно увеличилось время для прохождение всех контролей, по сравнению с тем периодом, когда эти контроли проводились в “твердом виде”. Для сравнения: “спринт по кабинетам” контролирующих органов занимал у декларанта максимум 1 час, а на для прохождения контролей в автоматизированной системе понадобится от 4 до 6 часов.
  6. Загруженность системы, небольшое количество персонала контролирующих органов и распределение их рабочих участков на несколько таможенных секторов, а кроме этого постоянные многочасовые очереди на досмотр – приводят к неизбежным задержкам транспортных средств, вплоть до следующего дня. Это особо не воодушевляет участников процесса и получателей грузов… Не рады этому факту и сами сотрудники контролирующих органов, которые работают на износ, местами практически полностью забыв о качестве контроля, ориентируясь только на то, чтобы “справиться с потоком”….
  7. Также открытым и весьма болезненным остается вопрос с оформлением ГТД типа ИМ-40-ЕА, так как на сегодняшний день эта возможность зависит от субъективного фактора определенных должностных лиц. На сегодняшний день вопрос о том, поедет транспортное средство прямиком на склад получателя или же на таможенный терминал “для контроля маркировки на паллетах” согласно Международных стандартов на фитосанитарные меры, делая при этом крюк иногда в сотни километров, зависит чиновника, осуществляющего государственные виды контроля (Секретариат Международной конвенции по защите растений Организация ООН по вопросам продовольствия и сельского хозяйства Рим, 2002 г.)
  8. Анализ ситуации со сроками таможенного оформления показывает, что электронное декларирование с прохождением процедур через “окно” стало занимать в разы больше времени, чем работа с прохождением контроля в “твердом виде” при оформлении ГТД распечатанной на матричном принтере. На сегодняшний день, с целью экономии времени многие так и поступают: достают запылившиеся “допотопные” устройства с полок и работают на результат. Так и до деградации концепции электронного декларирования недалеко… Кроме того, учитывая неадекватность перечня документов, которые необходимо предоставить для прохождения некоторых видов контроля, многие прибегают к “печатным машинкам” в ситуациях когда невозможно пройти контроль через “ЕО” в силу невозможности раздобыть эти “чудо-документы”.
  9. В продолжение предыдущего пункта: Такой вид контроля, как “экологический” требует предоставления достаточно обширного списка документов, если перемещаемый груз имеет соответствующий класс опасности. Нивелируя требования законодательства, благодаря человеческому фактору обойти эти требования позволяют утроенные поборы, за прохождение контроля на некоторых периферийных таможнях. Глядя на “целлофановые пейзажи”, которые открываются в это время года вместе с землей из-под снега, возникают вопросы относительно целей функционирования такой службы как “экологическая” в принципе…

Под этот сравнительно небольшой перечень наших наблюдений можно подвести один общий вывод: Запуск “Единого Окна” ни в какое сравнение не идет с вполне успешным в свое время запуском “Электронного декларирования”, когда и нормативная база, и разработанные процедуры были готовы и отработаны задолго до начала массового запуска “ЭГТД”.

Позитивным решением по выходу из сложившейся ситуации и запуску адекватной работы “окна” однозначно станет вступление в силу Закона о внедрении механизма “единого окна” и оптимизации осуществления контрольных процедур при перемещении товаров через таможенную границу Украины №7010 от 28.07.2017, который поддержал Верховный совет 05.04.2017.

Данный нормативный акт разработан в полном соответствии с Рекомендациями Центра по упрощению процедур торговли и электронных деловых операций СЕФАКТ ООН, Соглашением об ассоциации (статья 76 о применении руководящих принципов ЕС, таких как Таможенные прототипы ЕС (Customs blueprints) и Рамочными стандартам Всемирной таможенной организации. Мы верим, что этот без преувеличения титанический труд, который включает в себя нормы по внесению изменений в Таможенный кодекс и порядка 36 Законов Украины, касающихся взаимодействия между таможней и контролирующими органами, сможет оптимизировать многие процессы, не говоря уже о решении вышеизложенных сложностей.

Некоторые изменения, о которых идет речь в   Законе:

  1. Все необходимые разрешительные документы изначально будут создаваться как электронный документ и размещаться на едином государственном информационном веб-портале “Единое окно для международной торговли”, который будет создан в составе информационно-телекоммуникационной системы таможни. Благодаря этому импортеры, экспортеры, таможенные брокеры перестанут сканировать бумажные документы и отправлять их в “Единое окно”.
  2. Кроме этого, отменяются необоснованные препятствия для экспорта украинских товаров путем внесения изменений в Таможенный кодекс Украины, законы “О ветеринарной медицине”, “О карантине растений”, “Об основных принципах и требования к безопасности и качеству пищевых продуктов”. Это позволит осуществлять контрольные процедуры в отношении товаров, вывозимых за территорию Украины только при условии наличия соответствующих требований страны импорта или транзита, а не в обязательном порядке, как сейчас.
  3. Предусматривается приведение в соответствие процедур контроля товаров, ввозимых в Украину (в том числе с целью транзита), и законодательных оснований для их осуществления в соответствии с Соглашением ВТО «О применении санитарных и фитосанитарных мер”, а также гармонизация терминологии видов контроля, введение нового вида государственного контроля за соблюдение законодательства о пищевых продуктах, кормах, побочных продуктов животного происхождения, здоровья и благополучия животных ЗУ от 18 мая 2017 № 2042-VIII.
  4. В результате гармонизации законодательства, товары, ввозимые на территорию Украины будут подлежать: таможенному контролю, который осуществляется таможенными органами и пограничному контролю, который будет включать радиологический контроль; санитарным мерам (к которым относятся ветеринарно-санитарный контроль и контроль пищевых продуктов); фитосанитарным мерам (фитосанитарный контроль).

Я искренне верю, что принятый Закон станет прорывом, результаты которого мы увидим уже в ближайшее время, ведь соответствующий профильный Комитет ВР давно его одобрил, а общественные организации и бизнес-ассоциации дали свою позитивную оценку и заключение.

Автор: Вита МИРОШНИЧЕНКО

Эксперт ВЭД, Генеральный директор Сapital Group

Спикер в ТПП Украины и МВА по направлению «Международный бизнес»

Обязательность декларации соответствия для электрических товаров

Многие наши Клиенты часто обращаются к нам с вопросами, ответы на которые будут полезны большинству субъектов ВЭД, которые ведут бизнес на территории Украины. Один из таких консультационных кейсов связан с необходимостью получения при импорте Декларации соответствия техническим регламентам и возможностью нормативно-правовой аргументации при спорах с таможенными органами в случае незаконного требования предъявления такого документа. Конкретизируя суть вопроса, скажем что речь шла о получении Декларации соответствия “Техническому регламенту ограничения использования некоторых опасных веществ в электрическом и электронном оборудовании”, утвержденному Постановлением КМУ № 139 от 10.03.2017, а именно о необходимости наличия такого документа для целей таможенного оформления или уже исключительно для непосредственной реализации товара.

Как известно, еще в 2015 году вступили в силу изменения в части четвертой статьи 14 Закона Украины “О защите прав потребителей”. В соответствии с этими изменениями из Закона была исключена норма, которая предусматривает контроль со стороны таможенных органов наличия на момент таможенного оформления документов, удостоверяющих факт прохождения этими товарами процедуры оценки соответствия (Декларации Соответствия).

В то же время, действующими остаются положения статей 29 и 291 Закона Украины “О радиочастотном ресурсе Украины”, которые предусматривают осуществление таможенного оформления отдельных типов радиоэлектронных средств и/или излучающих устройств при наличии у субъекта хозяйствования, осуществляющего их ввоз из-за границы, документа подтверждающего соответствие “Техническому регламенту радиооборудования и телекоммуникационного (концевого) оборудования”, утвержденному Постановлением КМУ № 679 от 24.07.2009.

Исходя из этого, на этапе таможенного оформления товаров, перемещающихся субъектами ВЭД в таможенном режиме “импорт” законные основания для требования предъявления Декларации соответствия техническим регламентам у должностных лиц таможни есть только в случае импорта товаров, которые подпадают под действие Технического регламента № 679.

Если же рассматривать применение Технических регламентов при реализации товара, то непосредственно пункты 12-14, 24-25, 38-40 Технического регламента №139 говорят о том, что для реализации на территории Украины необходимо составление Декларации Соответствия техническому регламенту только для определенных товаров, а именно:

  • крупной бытовой техники
  • мелкой бытовой техники
  • оборудования информационных технологий и телекоммуникационного оборудования
  • бытовой электронной аппаратуры
  • осветительного оборудования
  • электрических и электронных инструментов
  • игрушек, оборудования для отдыха и спорта
  • медицинских изделий (в том числе медицинские изделия для диагностики in vitro)
  • приборов мониторинга и контроля (в том числе промышленные приборы мониторинга и контроля)
  • автоматических устройств выдачи и дозирования продукции
  • другого электрического и электронного оборудования, которое не относится к вышеуказанным категориям

В контексте сказанного выше стоит отметить, что есть распространеная практика использования деклараций соответствия выданных в ЕС для подтверждения выполнения установленных стандартов, которые распространяются для товаров, подлежащих оценке соответствия по техническому регламенту. Для этих целей следует руководствоваться приказом Министерства экономического развития и торговли Украины от 25.07.2017 № 1085, которым утвержден Перечень национальных стандартов, идентичных гармонизированным европейским стандартам, соответствие которым предоставляет презумпцию соответствия материалов, компонентов и электрического и электронного оборудования требованиям Технического регламента ограничения использования некоторых опасных веществ в электрическом и электронном оборудовании, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 10.03.2017 № 139.

Согласно перечню, национальный стандарт Украины ДСТУ EN 50581:2014 «Техническая документация для оценки электрических и электронных изделий по ограничению применения опасных веществ» идентичен гармонизированному европейскому стандарту EN 50581:2012.

Таким образом, если в европейской ДС будет указано, что товар произведен в соответствии с гармонизированным европейским стандартом EN 50581:2012, то её заверенного перевода будет достаточно для продажи товара на территории Украины.

 

Авторы: Вита МИРОШНИЧЕНКО

Эксперт ВЭД, Генеральный директор Сapital Group

Спикер в ТПП Украины и МВА по направлению «Международный бизнес»

Андрей Бадерый

Специалист по нетарифному регулированию Сapital Group

Импорт-контроль при внешнеэкономических операциях

Всё хорошо, когда бывает кстати.

Уильям Шекспир” Венецианский купец

Данная статья посвящена тому, как избежать ошибки, игнорируя важность анализа поставки на необходимость подготовки и получения разрешительных документов, которые потребуются для прохождения различных видов государственного контроля и выполнения нетарифных мер регулирования ВЭД при ввозе товаров на таможенную территорию Украины.

Каждый раз выступая с докладами на мероприятиях по теме ВЭД, я акцентирую внимание своих слушателей на необходимости своевременного выполнения контрольных процедур, правильном информировании всех субъектов цепи поставки и осознании специфики получения разрешительных документов, которые потребуются для быстрого и успешного таможенного оформления.

Имея многогранный опыт работы практически со всей существующей номенклатурой товаров и таможенными режимами, мы в своей практике сталкивались со всеми существующими видами разрешительных документов, что привело нас к внедрению в Компании так называемого этапа “Импорт-контроль”. Как показала многолетняя практика, данный этап – основной инструмент, который закладывает фундамент будущего успешного таможенного оформления и всех связанных процессов.

В чем же заключается данный этап?  

Еще до формирования заказа на товар, в преддверии расчета экономической эффективности импорта, и даже до факта составления и подписания контракта, необходимо располагать полной и достоверной информацией по характеристикам, составу и назначению товара, планируемого к ввозу. Сама процедура “Импорт-контроля” заключается в создании и заполнении специально разработанной формы запроса, в которую мы вносим данные по коду УКТВЭД, ставкам пошлины, НДС и акциза, а также регламентированные разрешительные документы с учетом таможенного режима.

Данная процедура позволяет полноценно и своевременно информировать своих Клиентов и Партнеров для последующего формирования розничной цены на товар, а также снабжать их комплексной информацией о сроках, перечне документов и стоимости получения необходимых разрешений

Таким образом, обработанная форма “Импорт-контроля” позволяет просчитать импортные налоги, понимать затраты, которые Компания-импортер несет на сертификацию, располагать сроками для получения разрешений, лицензий, регистраций и заключений, позволяет принимать правильные решения для будущей ВЭ-операции. Например, корректно сформировать в тексте контракта перечень документов, которые потребуются от продавца не только для выполнения таможенных формальностей, но и для бесперебойного прохождения всех процедур регистрации продукта в Украине.

Основной результат, который мы получаем с процедурой “импорт-контроля” = удовлетворенный и проинформированный Клиент, который располагает информацией о сроках на получение разрешений для импорта или реализации товара + вовремя полученные документы и к приходу транспортного средства на таможню для последующего декларирования  = быстрое и бесперебойное таможенному оформлению

В качестве успешных примеров реализации этапа можно назвать решение таких популярных для многих субъектов ВЭД в Украине вопросов как:

  • Получение Заключений государственной службы Украины по контролю за наркотиками еще до прихода груза.
  • Наличие Заключения государственной санитарно-эпидемиологической службы на перечень товаров, которые стало возможным ввозить без заезда в зону таможенного контроля, проставляя штампы о позитивном прохождении данного вида контроля на границе на основании заключения.
  • Вовремя полученное Заключение СБУ на товары из контрольного списка согласно ПКМУ №86

Все это, а также многие другие, заранее полученные документы для импорта, позволяют сэкономить немалые Клиенту средства на погрузочно-разгрузочных работах и хранении товара на таможенном складе, в ожидании получения этих документов.

В нашей практике были и кейсы, когда Компания-импортер, узнав о сроках и стоимости процедур для регистрации товара, просто отказывалась от его импорта по причине его дальнейшей неконкурентной цены на рынке. Бывали случаи, когда факт отгруженного товара и необходимость его дальнейшего срочного оформления вызывали простои на таможенном терминале или вынуждали надолго размещать грузы на таможенный склад таможни, что также добавляет затраты к себестоимости продукта, нарушает сроки Заказчика, и что в конечном итоге сказывается и на всех нас, как на потребителях данных товаров или товаров производимых с помощью импортируемых.

Одним из самых показательных случаев могу назвать ситуацию, когда произошла несанкционированная отправка груза в адрес нашего Клиента, без проведения этапа “импорт-контроля”, что, задержало груз в аэропорту Борисполь на 7 месяцев по причине невозможности выпуска товара без разрешительных документов, получение которых занимало от трех до шести месяцев.

При осуществлении контрольных процедур по проверке, не стоит забывать о внесенных изменениях в Закон Украины еще 15.01.2015 № 124-VIII ЗУ “О защите прав потребителей”, где исключена норма об осуществлении таможенного оформления импорта товаров на основании документов по оценке соответствия (письмо ДФС № 2339 / 99-99-24-03-01-18 от 29.09 .2015). Однако, исключение данной нормы, дает “зеленый свет” для процедур декларирования груза, ведь с таможни сняты полномочия контроля наличия документов по оценке соответствия и наличие знака соответствия (кроме случаев, указанных в ЗУ от 02.12.2010 № 2735-VI, ст. 37 – 40). При этом, наличие документов, подтверждающих факт оценки соответствия, крайне необходим для последующей реализации товара, к чему нужно быть готовым заранее.

Один из запоминающихся случаев из практики наших коллег наочно продемонстрировал неготовность Клиентов нести затраты в размере 30 тысяч гривен на сертификацию партии товара, стоимость которой не превышает 10 тысяч гривен.

Мы желаем Вам слаженных и своевременных процессов, которые позволят оптимизировать время и затраты для успеха и процветания Вашего бизнеса!


Мирошниченко Вита

Генеральный Директор Группы Компаний «Капитал» (CPTL Group)

Документальное сопровождение таможненых формальностей при экспорте в ЕС

У 2008 році Україна стала членом Світової організації торгівлі, що надало їй можливість приймати участь у багатосторонній торговельній системі і відкрило шлях до покращення співпраці в економічній сфері з окремим державами.

Незважаючи на те, що по теперішній час зберігається залежність українських експортерів від традиційних ринків колишніх радянських країн,  з’являються більше нових ринків, головним серед яких є ринок ЄС.

Набрання чинності у 2016-му році економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС відкрило нові горизонти для розвитку експорту та дало змогу активно нарощувати поставки товарів в ЄС завдяки торговим преференціям, що були надані Україні. Загальну ефективність Угоди для українських експортерів можемо бачити на статистичних даних, які свідчать, що у 2013-му році частка експорту до ЄС у загальному експорті України доходила лише до 25%, а за підсумками кінця 2016-го – сягнула майже 40%. При цьому, завдяки високій врожайності та полегшеному доступу до ринку ЄС, експорт переважно був представлений продукцією сільського господарства, в саме зерном та насінням олійних культур (близько 38 % загального обсягу українського експорту у 2015 році).

Досягнення значних успіхів у реформуванні правового поля для поліпшення інвестиційних умов, запроваджені реформи, спрямовані на полегшення бізнес-клімату та подальше залучення інвесторів задає тенденцію розвитку та зростання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні.

Одним із основних факторів успішного ведення ЗЕД є налагоджений процес здійснення митних формальностей. Результат цього процесу залежить від правильної побудови алгоритму митного оформлення товарів та покрокової підготовки необхідних документів для супроводу зовнішньоекономічної операції.

Розглянемо базові аспекти документального супроводження зовнішньоекономічної операції при здійснення експорту.

Зовнішньоекономічний договір (контракт), що є матеріально оформленою угодою двох або більше сторін, яка спрямована на регулювання прав та обов’язків сторін у зовнішньоекономічній діяльності. При підготовці проекту контракту заздалегідь рекомендуємо ознайомитись з Наказом Мінекономіки №201 від 06.09.2001 року та включити до контракту всі перераховані розділи в прямій або контекстної формі.

Ст. 9 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу підкреслює, що сторони договору пов’язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, і практикою, яку вони встановили у своїх взаємних відносинах. За відсутності інших домовленостей вважається,  що сторони мали на увазі застосування до їх договору чи до його укладення звичаю, про який вони знали чи мали знати і який в міжнародній торгівлі широко відомий і постійно додержується сторонами в договорах такого роду й відповідній галузі торгівлі.

Рахунок-фактура (Інвойс) – це фінансовий документ, за яким здійснюються розрахунки за товар поставлений у визначеній його змістом кількості та за вказаною ціною. Інвойс є фактичним засвідчення угоди між експортером та імпортером і є обов’язковим для пред’явлення до митного оформлення. Рахунок-фактура має обов’язково містити: дані про експортера та імпортера, дату складання та номер, опис товарів та одиниці виміру, кількість товару, вартість за одиницю та загальну вартість товару, загальну суму за рахунком і валюту платежу (еквівалентна сума може бути вказана у валюті, вільно конвертованій в Євро або інший платіжний засіб держави, що імпортує), умови оплати та умови доставки відповідно до Інкотермс, а також спосіб транспортування.

Транспортна документація. Характер та перелік транспортних документів залежить від виду транспорту, яким буде виконуватися доставка вантажу, та особливих умов такого перевезення, таких як «Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)» та  «Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська Конвенція)».

В залежності від виду транспорту, виділяють такі товаро-транспортні документи (накладні), як Коносамент (для морських перевезень), Коносамент FIATA (для інтермодальних або комбінованих перевезень), CMR (для автомобільних міжнародних перевезень), накладна Air Way Bill (для повітряного транспорту), накладна СІМ (для залізничних перевезень).

Для перевезень в рамках міжнародних митних конвенцій застосовують додатково до транспортної накладної спеціальні документи, що називають «Карнетами».

Карнет АТА, застосовується при перевезенні в рамках «Конвенції про тимчасове ввезення» та видається торгівельною палатою країни-експортера у якості міжнародного дозволу на тимчасове ввезення/вивезення товарів без обкладання митом і податками.

Карнет TIR (або ще інакше – Книжка МДП) – це документ встановленого зразка, що видається  для автомобільного транспорту та виступає міжнародною гарантією сплати митних платежів при перевезенні вантажів із застосуванням процедури, встановленої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.

Пакувальний лист. Документ, що містить інформацію для про вагові та масо-габаритні характеристики вантажу, кількість вантажних місць, перелік товарів, вид пакування, номер рахунку-фактури, до якого додається. Існує поширена практика зазначати відомості, що зазначаються у пакувальному листі, в Рахунок-фактуру, якщо це допускається формою Рахунку Продавця.

Сертифікат про походження. Це документ, що видається торгово-промисловою палатою країни-експортера та підтверджує країну походження товару. Як правило, сертифікат про походження потрібен митному органу країни-імпортера для здійснення тарифного та нетарифного регулювання під час митних формальностей. Також сертифікати походження товарів можуть також бути пред’явлені банківським установам, наприклад, коли сторони при здійсненні розрахунків за зовнішньоторговельними операціями вказали в акредитиві наявність таких документів. Крім цього, сертифікати походження необхідні у випадках, якщо це передбачено відповідними зовнішньоторговельними контрактами, національними правилами країни-імпортера, а також міжнародними угодами, учасниками яких є сторона експорту та сторона імпорту товару.

Зазначений вище базовий пакету документів є на сьогоднішній день необхідною умовою для здійснення митних формальностей в режимі експорт, кінцевим результатом яких є оформлення вантажної митної декларації, що є заявою встановленої форми, з зазначенням митної процедури, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачених законодавством відомостей про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України, а також щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Крім базового пакету, для митного оформлення вантажу можуть бути надані додаткові документи, які залежать від типу вантажу, дозволів та обмежень країни експорту, та митного законодавства України (подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю регламентовано Ст. 335 Митного кодексу України)

В процесі підготовки експорту товарів до ЄС слід враховувати вимоги та обмеження на ввезення, які встановленні до товарів.

До основних вимог можна віднести:

 

  • Загальні вимоги до безпеки товарів, які надходять на ринок ЄС.

 

Регламентуються Директивою 2001/95/ЄС (GPSD –General Product Safety Directive) та застосовуються у разі відсутності конкретних європейських правил з безпеки певних категорій продуктів. Наприклад, дана Директива не поширюється на фармацевтичні препарати, медичні прилади або косметику, які підпадають під дію окремого законодавства.

 

  • Контроль безпечності продукції, що надходить на ринок ЄС.

 

Регулюється положеннями Регламенту (ЄС) № 765/20087, який визначає підхід до контролю імпортованої продукції у відповідності до вимог безпечності товарів, а також супровід таких товарів відповідною необхідною документацією.

 

  • Імпорт продуктів харчування та кормів для тварин.

 

Регулюється вимогами Регламенту ЄС №17/2002, який встановлює загальні принципи харчового законодавства, а саме: можливості відстеження продуктів харчування шляхом реєстрації постачальника в країні походження, загальні правила гігієни та гігієнічні вимоги до продуктів харчування та продуктів тваринного походження, спеціальні вимоги до генно-модифікованих продуктів, вимоги до маркування та реалізації продуктів харчування, тощо.

  1. Продукти тваринного походження можуть бути імпортовані в ЄС за умови наявності відповідної атестації підприємства-виробника та супроводжуватись свідоцтвом про здоров’я, затвердженим ветеринарним лікарем компетентного органу країни-експортера.  
  2. Продукти рослинного походження мають супроводжуватись фіто-санітарним сертифікатом відповідно до вимог Директиви №2000/29/ЄС та можуть бути імпортовані офіційно зареєстрованими в країні імпортера суб’єктами господарювання.
  3. Імпорт товарів хімічної промисловості та проведення реєстрації таких речовин здійснюється на дотримані вимог Регламенту ЄС №1907/200697.
  4. У випадку ввезення озоноруйнуючих речовин на територію ЄС, імпорт таких товарів регулюється Регламентом ЄС №2037/2000 та має супроводжуватись ліцензією, яку видає Генеральний директорат з питань навколишнього середовища, відповідно до щорічно встановлених квот.

Більш детально щодо вимог та обмежень ЄС на продукцію походженням з України можна ознайомитись у розділі My export офіційного порталу Export Helpdesk

Открыт файл "Фотозаметка"

Зростання експортного потенціалу відкриє Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках тарифних квот, а також впровадження масштабної гармонізації українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов’язаних із торгівлею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях.

Щоб дізнатися  як експортувати на різні ринки, використовуючи зони вільної торгівлі та преференції в торгівлі на свою користь, на прикладі: «обираємо ринок та веземо товар на експорт» я буду рада Вас бачити на семінарах з Миколою Ларіним в різних містах України вже з 23 травня.  Детально з планом семінарів можна ознайомитись на сайті satu.com.ua в розділі «Заходи»

Мірошниченко Віта

Генеральний Директор Группи компаній «Капітал» (CPTL Group)

Захист бізнесу при складанні протоколів про порушення митних правил

В сучасних умовах ведення зовнішньоекономічної діяльності, навіть суб’єкти, які є представниками великого бізнесу та укладають прямі контракти з виробниками товарів, не можуть мати 100% впевненості в тому, що під час митного оформлення не виникне затримки з причин, які від них не залежать та на які не мають впливу.

Однією з таких причин є безпідставне складанням протоколів про порушення митних правил стосовно дій (чи бездіяльності) декларанта або представника митного брокера, який діє за дорученням імпортера/експортера. Таке прагнення кожної окремої митниці за показниками у боротьбі з уявними «контрабандистами», на практиці коштує імпортеру додаткових не запланованих матеріальних, людських та часових ресурсів, завдяки необхідності відстоювати свої права в судовому порядку.

Тим більше, що для складання таких протоколів у розпорядженні посадових осіб фіскальної служби: а) розмиті формулювання диспозицій статей Митного кодексу України, на підставі яких особи притягуються до відповідальності; б) відсутність єдиної позиції центрального відомства щодо практики застосування таких статей в кожному окремому випадку залежно від виду зовнішньоекономічної операції; в) обмежена та в багатьох випадках відстала від сьогодення практика судових органів.

Маючи багатий досвід захисту інтересів представників бізнесу, ми переконались, що найбільш ефективним засобом мінімізації можливих втрат та гарантуванням позитивного вирішення ситуації є своєчасне звернення до вузькоспеціалізованих фахівців.

Коли це потрібно зробити?

У випадку, коли протокол про порушення митних правил ще не складений, але митницею розглядається така можливість – такі фахівці зможуть порадити вчинити необхідні дії та підготувати певні документи, листи, роз’яснення для усунення передумов такого складання.

У випадку, коли протокол про порушення митних правил вже має місце – спеціалісти здійснять юридичний супровід на етапі провадження у справі та всі необхідні процесуальні дії для отримання очікуваного позитивного результату.

Натомість, зустрічаються випадки, коли політика фінансової оптимізації при веденні бізнесу та деяка самовпевненість юридичних департаментів in-house, призводить до неочікувано негативного результату. Здавалось би, в таких випадках, найгіршим для підприємства може бути конфіскація вилученого за протоколом товару, тому що штраф відноситься до індивідуальної санкції фізичної особи до якої прийнято рішення.

Проте, багато хто забуває, що набуття чинності судового рішення або постанови митного органу про притягнення до адміністративної відповідальності може бути підставою для внесення митницею подання про застосування до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності індивідуальних санкцій. Зазначена обставина переносить факт складання протоколу про порушення митних правил з площини «особистої проблеми декларанта» у площину «загальна проблема підприємства». Тоді з’являється прямий фінансовий та репутаційний зв’язок між Компанією та декларантом, який є уповноваженою особою на митниці.

В нашому портфелі є кейс щодо захисту інтересів відомого імпортера, посадову особу якого неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Так, відносно агента з митного оформлення вантажів, був складений протокол про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України внаслідок зміни митницею товару за УКТ ЗЕД. Постановою заступника начальника митниці декларанта визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі еквівалентному 300% від несплачених митних платежів. Митницею була визначена сума збитків, яку декларант своїми діями міг заподіяти державі, яка склала 600 тис грн. Оскарження постанови митниці до Державної фіскальної служби України не дало очікуваного результату – постановою ДФСУ рішення митниці залишено в силі, а скарга без задоволення.

На превеликий жаль, з «допомогою» юристів in-house, які, слід справедливо зауважити, й не повинні досконало розумітись на тонкощах митного законодавства, агент з митного оформлення програв поданий позов до районного суду й подав апеляцію до адміністративного суду.

На цьому етапі керівництвом компанії було прийняте рішення звернутись за допомогою до нас, як до вузькоспеціалізованого фахівця в галузі митної справи законодавства за юридичним супроводом в майже безвихідній ситуації. Аналізуючи спосіб захисту в адміністративному та судовому оскарженні було виявлено ряд помилок. Зокрема, безпідставна сплата в обох судових інстанціях суттєвого судового збору, який для даної категорії справ не підлягає сплаті, непотрібне залучення додаткового відповідача та ряд інших процесуальних недоліків, які в сукупності призвели до складного випадку. На щастя, це рятівне звернення та в подальшому вірне розставлення акцентів захисту, подання додаткових документів і пояснень, дало змогу скасувати у апеляційному суді необґрунтоване рішення суду першої інстанції та задовольнити позов, звільнивши посадову особу імпортера від неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності.

В якості підсумку, аналізуючи випадки складання митницями протоколів про порушення митних правил, які переважною більшістю є формальними, безпідставними та, здавалось би, не мають жодної судової перспективи, дивують і обурюють прийняті негативні для імпортера рішення судів, яких можна було б уникнути при виваженій та ретельній підготовці.

Керуючись досвідом та практикою, яку має Capital Group та наші юридичні Партнери, при виникненні у складних ситуаціях в роботі з митними органами, рекомендуємо не поспішати розвішувати ярлики про вплив на суд адміністративного ресурсу та корумпованість органів судової влади в цілому, а запитати себе “ чи варто в таких випадках економити на вузько кваліфікованих спеціалістах?”

Автори:

Ніколаєнко Ольга – партнер CPTL Group, адвокат

Віта Мірошниченко – генеральний директор CPTL Group

«Всякого человека должно судить по его делам.»

М. Сервантес

Каждый топ-менеджер компании, занимающейся внешнеэкономической деятельностью (далее — ВЭД), знает, насколько ценным ресурсом является время и какую важную роль оно играет в экономической организации эффективных процессов при поставках товаров через таможенную границу Украины. Четко налаженные алгоритмы, правильно расставленные приоритеты, опыт и профессионализм — залог успеха на пути построения эффективной цепочки поставки, которая будет функционировать быстро, слаженно и бесперебойно.

Безусловно, этого можно достичь своими силами: нанять штат сотрудников, обучить их, снабдить необходимыми материалами и оборудованием и вырастить в штате компании декларантов. Особенность национального законодательства возлагает ответственность за совершение нарушений таможенных правил в полном объеме на декларанта, что призывает руководство многих компаний выводить процессы взаимодействия с таможенными органами в аутсорсинг.

Таким образом, предприятие может обратиться к профессионалам и специалистам — таможенным брокерам — и избавить себя от забот, связанных с таможенным оформлением, уберечь от подводных камней ВЭД и найти надежную опору для бизнеса.

Выбрать надежного Партнера для долгосрочного сотрудничества в работе с фискальными органами — непростая задача. Как говорится, “таможенного брокера не ищут в Интернете”. Поиск достойной компании может быть тернистым, ведь относительно недорогая стоимость работы брокера не всегда может стать качественной услугой. В поиске надежного поставщика брокерских услуг имеет смысл озаботится не только экспертными знаниями сотрудников предприятия, а и клиенториентацией будущих Партнеров, которую можно оценить при встрече, пробном задании или единоразовом обращении за услугой.

Для таможенного брокера формирование правильных принципов работы с клиентами является фундаментом в построении эффективного взаимодействия с ними и отображением философии компании. Основами каждого из принципов является прозрачность, открытость, честность и удобство для Клиента. Вот приблизительный перечень принципов, благодаря которым можно найти брокера, который станет надежной поддержкой и опорой, поможет преодолеть все трудности ВЭД, развить и укрепить бизнес.

Принцип № 1. Взаимодействие 24/7

Клиент имеет возможность получить всю интересующую информацию в любое время суток, всеми доступными каналами связи. Даже если ответ требует определенного времени на рассмотрение и сбор информации — заявка или запрос будут приняты незамедлительно без необходимости ожидания начала рабочего дня.

Принцип № 2. Наличие персонального координатора

Вся необходимая информация исходит от одного контактного лица, которое закрепляется на начальном этапе сотрудничества и сопровождает во всех вопросах: координирует, направляет, консолидирует и доносит информацию из всех задействованных источников. У Клиента нет необходимости собирать данные “по крупицам” из разных источников.

Принцип № 3. Культура общения

Хорошо, когда брокерская компания — не только команда профессионалов, но и носитель корпоративной культуры и деловой этики наивысшего уровня. Грубость, хамство и любые другие неприятные проявления в общении с Клиентом недопустимы. Вежливость и понимание проблематики вопросов, с которыми приходят Клиенты за решением, — одно из конкурентных преимуществ на рынке таможенно-брокерских услуг.

Принцип № 4. Подстройка

Замечательно, когда в компании, которая предоставляет услуги, присутствуют установленные стандарты в обслуживании Клиентов. В то же время, важно, чтобы для каждого Клиента они гибко настраивались с учетом его интересов для цели достижения наивысшего комфорта. Не Клиент подстраивается под брокера, а брокер под Клиента.

Принцип № 5. Быстрое реагирование

Важно, чтобы брокер использовал современные средства коммуникации, чтобы реакция на любой запрос Клиента была незамедлительной. Бывают разные ситуации: проблемы с прохождением границы, вопросы в процессе переговоров, срочная консультация для Партнера. Идеально, если заявка принимается в максимально сжатые сроки, обрабатывается, или Клиент получает обратную связь с указанием сроков рассмотрения информации для комплексного ответа.

Принцип № 6. Незыблемость согласованной стоимости

Для Клиента важно быть уверенным, что согласованная договором стоимость услуг не меняется ни при каких условиях и включает в себя все необходимые действия, направленные на выпуск товара в свободное обращение, вплоть до сбора, консолидации и доставки всей документации, связанной с таможенным оформлением в офис Клиента. Тогда можно смело закладывать все затраты, связанные с таможенными формальностями, как константы для расчета себестоимости товара.

Принцип № 7. Минимальное вовлечение

Клиенты не должны обременяться рутинными вопросами: “Где находится таможенный терминал?”, “Как узнать остаток на таможенном счете?”, “У кого получить бухгалтерскую документацию от смежных с таможней сервисов?”, а также еще множество различных ЧТО? ГДЕ? КОГДА? Комплексная услуга, самостоятельная организация брокером документооборота освобождает Клиента от рутины и позволяет ему заниматься развитием своего бизнеса.

Принцип № 8. Запах кухни не доносится до Клиента

В производстве товара, как и в производстве услуги, есть технологические особенности. Такой продукт, как таможенная декларация или разрешительный документ, также имеет свой “процесс приготовления”.

Аналогично тому, как если бы Клиент пришел к брокеру как в ресторан, сделал заказ из меню, дополнил его своими пожеланиями: “Мне, пожалуйста, стейк средней прожарки”. Результат — оказанная вовремя услуга из рук доброжелательного персонала, без наблюдения за процессом разделки, жарки мяса и мытья грязной посуды.

Принцип № 9. Открытый диалог с властью

Любые спорные вопросы брокер регулирует напрямую с таможенным органом без дополнительных затрат для Клиента. В случае затягивания процесса или получения негативных резолюций на обращения, брокер всегда идет до конца и ищет путь отстоять интересы Клиента по всей вертикали власти, с привлечением представительств международных организаций, руководствуясь исключительно нормами действующего законодательства и своим авторитетом.

Принцип № 10. Принцип прозрачности цены

В случае привлечения субподрядчика для выполнения своих услуг, например задействования органа сертификации для получения разрешительных документов или оплаты стоянки авто в зоне таможенного контроля, Партнер, который ведет открытый бизнес, должен быть готов предоставить всю финансовую документацию, демонстрируя тем самым прозрачность формирования стоимости услуг.

Принцип № 11. Решение всех вопросов

У Клиентов могут быть вопросы не только по теме ВЭД. Если таможенный брокер может ответить на любой запрос, даже если он не в его компетенции, протянуть руку в нестандартной ситуации — это заслуживает уважения и вызывает доверие. Когда клиент о чем-то просит, ответ всегда — “Да”. Точка.

Принцип № 12. Проактивные действия

Не брать денег за такие дополнительные услуги, которые являются помощью, сумеет не каждый. Проверить контракт, подготовить отчет, связанный с таможенными оформлениями, предоставить статистические данные, выполнить работу с запросами по определению кода УКТ ВЭД — бесплатно. Это равносильно тому, если бы вы попросили друга оплатить такую помощь, не просите об этом и Клиента.

Принцип № 13. Гарантированное отстаивание интересов

Настоящий Партнер не бросает Клиента в сложных ситуациях, а оказывает всю возможную помощь в решении сложных вопросов, которые могут возникать в процессе внешнеэкономической операции на любом этапе. Запросы, проверки, судебные разбирательства, выявление нарушений законодательства — важно знать, что есть надежный друг, который всегда подставит плечо и окажет помощь. А если потребуется — отстоит интересы Компании в непростых обстоятельствах.

Мы искренне желаем Вам найти Партнера, который будет полностью соответствовать этим принципам и станет для Вас не просто “поставщиком услуги”, а гармоничным дополнением Вашей Компании, с которым Вы сможете достичь вершины в своей сфере, развить новые направления и получать удовольствие от результатов деятельности, доверив работу с таможней настоящим профессионалам!

МИРОШНИЧЕНКО Вита,
эксперт ВЭД, генеральный директор Сapital Group,
спикер в ТПП Украины и МВА по направлению “Международный бизнес”

Спрощення ведення бізнесу в Україні

Інститут УЕО діє в 33 країнах світу, серед яких Японія, Китай, США, Норвегія і всі країни Європейського союзу. В одному тільки ЄС налічується понад 13 тисяч компаній, які користуються перевагою цього привілейованого статусу. Концепція такої взаємодії між суб’єктами ЗЕД та митними органами була органічно введена Всесвітньою митною організацією ще у 2005 році через прийняття Рамкових стандартів безпеки та полегшення світової торгівлі SAFE. Водночас, будучи кращою світовою практикою в міжнародній торгівлі, Концепція УЕО досі не реалізована в Україні. І це незважаючи на діючу Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, ратифіковану ЗУ № 745-VIII від 04.11.2015 року.

Ця Угода зобов’язує Україну не тільки імплементувати практики митного законодавства ЄС, а і створити передумови для взаємного визнання статусу УЕО з іншими країнами. Крім цього, згідно з додатком XV до Угоди, кращі світові практики в цій сфері повинні бути впроваджені протягом 3 років із дати набуття чинності Угоди.

Як відомо, в Україні інститут УЕО формально введений нормами оновленого Митного Кодексу у 2012 році. Однак прийняті норми містять у собі суттєві невідповідності і протиріччя з міжнародною практикою.

Ось лише деякі з них:

  • критерії для потенційних УЕО не відповідають виду сертифіката;
    • не регламентована норма надання сертифікату безпеки митним брокерам, експедиторам і перевізникам, що, як наслідок, не дозволяє побудувати безпечний ланцюг поставок;
    • відсутній механізм моніторингу та пост-аудит контролю з боку контролюючих органів.

Усе це – основні елементи функціонування інституту УЕО, без них подібна ініціатива носить виключно декларативну функцію й не зможе бути застосована на практиці.

Наявний нормативно-правовий дисбаланс у питанні перспектив надання суб’єктам ЗЕД статусу УЕО, як, наприклад, неможливість розв’язати проблему нормативних актів вищого рівня шляхом видання актів нижчого рівня, а також постійна реорганізація УКРІНФОРМ призвели до того, що у бізнесу майже немає надій і стимулів щодо отримання такого статусу.

Ініціативу щодо приведення у відповідність законодавчої бази для повноцінного впровадження в Україні інституту УЕО взяла на себе експертна група фахівців із Федерації роботодавців України, Державної фіскальної служби й Міністерства фінансів із залученням представників бізнесу. Результатом копіткої праці стали два Законопроекти, які ще 3 червня 2016 року було зареєстровано у Верховній Раді під №4777 і № 4776. Але станом на сьогодні далі ніж реєстрація законопроекту справа не дійшла.

Відповідно до норм «Рамкових стандартів безпеки та полегшення світової торгівлі SAFE» (п.1.15-1.16 ПІЛЛАР 1) оператори міжнародної торгівлі, які відповідають вимогам митних адміністрацій, мають належний рівень обліку комерційних операцій, беруть участь у програмах співпраці щодо забезпечення безпеки міжнародного торгового ланцюга поставки, можуть отримати статус уповноважених (авторизованих) операторів через укладення відповідних угод із митницею.

Компанії, які отримають статус УЕО, можуть розраховувати на прискорений контроль їх вантажів, подачу мінімально необхідної інформації в митницю для ідентифікації товарів (для потреб як експорту, так і імпорту) з наступним поданням додаткової інформації для статистичних даних і нарахування податків і зборів. Замість повноцінного митного контролю уповноважені оператори матимуть право випускати свої вантажі у вільний обіг, лише завчасно повідомляючи контролюючому органу реєстраційний номер вантажу (UCR). Водночас важливою умовою такого статусу є надання митним адміністраціям повного доступу до своїх комерційних систем й всеосяжного сприяння під час подальшого проведення пост-аудиту.

Отже, держава в особі митного органу буде демонструвати певний рівень довіри надійному підприємству, яке відповідає встановленим критеріям безпеки й має відповідний сертифікат (AEOC customs simplifications – сертифікат на спрощення процедур, AEOS safety and security – сертифікат надійності й безпеки).

Власники таких сертифікатів засвідчують, що вони дотримуються положень чинного законодавства України, у тому числі й у сфері митної справи, мають задовільну систему внутрішнього контролю і ведення комерційної і транспортної документації, фінансову стійкість і позитивну історію виконання своїх зобов’язань. Водночас в компанії призначається особа, яка відповідає за внутрішній контроль і моніторинг операцій, а підприємство із сертифікатом AEOS додатково підтверджує, що його поставки захищені від несанкціонованого доступу й забезпечені високим рівнем збереженості.

У відповідь на беззастережне виконання зобов’язань митний орган надає компаніям з УЕО низку привілеїв, які істотно спрощують митні процедури. Серед таких спрощень для обох видів сертифікатів передбачена можливість митного оформлення в першочерговому порядку з використанням меншого обсягу митних процедур.

Наявність сертифіката на спрощення митних процедур дозволяє використовувати загальну гарантію або звільнення від неї під час доставки вантажів, мати статус уповноваженого вантажоодержувача/вантажовідправника й виконувати процедури митного оформлення за місцем свого знаходження.

Сертифікат надійності й безпеки на додаток до опції першочергового оформлення дозволяє подати до оформлення ввізну декларацію зі скороченим обсягом даних, а також дає можливість отримувати завчасне повідомлення про необхідність здійснення митного огляду із вибором місця його проведення.

Отже, підприємство зможе отримати статус УЕО шляхом отримання одного або двох видів сертифікатів – залежно від характеру своїх вимог до спрощень.
Організація, яка веде зовнішньоекономічну діяльність, зможе звернутися до регулятора з проханням надати йому статус УЕО, а митні органи після узгодження цього запиту з іншими компетентними органами зобов’язані будуть надати йому такий статус й здійснювати подальший моніторинг.

Незважаючи на всі позитивні моменти від статусу УЕО, необхідно пам’ятати про те, що регулярний моніторинг є основним обов’язком і відповідальністю УЕО, аж до того, що такий моніторинг має стати частиною внутрішньої системи контролю. Потенційний УЕО на першу вимогу повинен показати, як працює моніторинг всередині його компанії і продемонструвати результати. УЕО повинен спостерігати за своїми внутрішніми процесами, переглядати можливі ризики і способи їх усунення, а також вчасно вносити необхідні зміни у свою діяльність з метою запобігання ризикам, вчасно інформуючи про такі зміни митні органи.

З наявністю інституту УЕО Україна не тільки запровадить практику міжнародної торгівлі за європейськими стандартами, але і створить базу для економічного зростання й розвитку. Водночас митна адміністрація зможе оптимізувати алгоритми митних процедур, концентруючись на тих компаніях, які не мають привілейованого статусу.

Крім цього, Україна має всі можливості укласти кооперативні угоди з митними органами інших країн через взаємне визнання сучасних міжнародних стандартів. Це допоможе урядам забезпечити скоординоване управління й контроль над кордонами для сприяння безперешкодному переміщенню товарів через захищені міжнародні ланцюжки поставок товарів. Завдяки обміну своєчасної та точної інформації митні адміністрації зможуть ефективніше управляти ризиками.

Бізнес зі свого боку буде пожинати плоди від такої кооперації – отримає сучасну міжнародну модель виробництва та дистрибуції не тільки завдяки скороченню часових і фінансових витрат на здійснення митних процедур, а й через впровадження внутрішнього моніторингу своїх операцій. Водночас компанія стане повноцінним учасником міжнародного ланцюга безпечних поставок, що позитивно вплине на її репутацію.

Резюмуючи вищесказане, зауважимо, що прийняття законопроектів №4777 і №4776, впровадження інституту УЕО є важливим кроком України на шляху до євроінтеграції та дерегуляції; вимоги до кандидатів на статус УЕО створюють єдиний набір міжнародних критеріїв і стандартів, а також встановлюють їх єдиний формат, забезпечуючи передбачуваність дій державних органів.

Автор: Експерт ЗЕД, Генеральний директор Capital Group Віта Мірошниченко

Документальний супровід ЗЕ-операції при виконанні митних формальностей на експорт в ЄС

У 2008 році Україна стала членом Світової організації торгівлі, що надало їй можливість приймати участь у багатосторонній торговельній системі і відкрило шлях до покращення співпраці в економічній сфері з окремим державами.

Незважаючи на те, що по теперішній час зберігається залежність українських експортерів від традиційних ринків колишніх радянських країн, з’являються більше нових ринків, головним серед яких є ринок ЄС.

Набрання чинності у 2016-му році економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС відкрило нові горизонти для розвитку експорту та дало змогу активно нарощувати поставки товарів в ЄС завдяки торговим преференціям, що були надані Україні. Загальну ефективність Угоди для українських експортерів можемо бачити на статистичних даних, які свідчать, що у 2013-му році частка експорту до ЄС у загальному експорті України доходила лише до 25%, а за підсумками кінця 2016-го – сягнула майже 40%. При цьому, завдяки високій врожайності та полегшеному доступу до ринку ЄС, експорт переважно був представлений продукцією сільського господарства, в саме зерном та насінням олійних культур (близько 38 % загального обсягу українського експорту у 2015 році).

Досягнення значних успіхів у реформуванні правового поля для поліпшення інвестиційних умов, запроваджені реформи, спрямовані на полегшення бізнес-клімату та подальше залучення інвесторів задає тенденцію розвитку та зростання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні.

Одним із основних факторів успішного ведення ЗЕД є налагоджений процес здійснення митних формальностей. Результат цього процесу залежить від правильної побудови алгоритму митного оформлення товарів та покрокової підготовки необхідних документів для супроводу зовнішньоекономічної операції.

Розглянемо базові аспекти документального супроводження зовнішньоекономічної операції при здійснення експорту.

Зовнішньоекономічний договір (контракт), що є матеріально оформленою угодою двох або більше сторін, яка спрямована на регулювання прав та обов’язків сторін у зовнішньоекономічній діяльності. При підготовці проекту контракту заздалегідь рекомендуємо ознайомитись з Наказом Мінекономіки №201 від 06.09.2001 року та включити до контракту всі перераховані розділи в прямій або контекстної формі.

Ст. 9 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу підкреслює, що сторони договору пов’язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, і практикою, яку вони встановили у своїх взаємних відносинах. За відсутності інших домовленостей вважається, що сторони мали на увазі застосування до їх договору чи до його укладення звичаю, про який вони знали чи мали знати і який в міжнародній торгівлі широко відомий і постійно додержується сторонами в договорах такого роду й відповідній галузі торгівлі.

Рахунок-фактура (Інвойс) – це фінансовий документ, за яким здійснюються розрахунки за товар поставлений у визначеній його змістом кількості та за вказаною ціною. Інвойс є фактичним засвідчення угоди між експортером та імпортером і є обов’язковим для пред’явлення до митного оформлення. Рахунок-фактура має обов’язково містити: дані про експортера та імпортера, дату складання та номер, опис товарів та одиниці виміру, кількість товару, вартість за одиницю та загальну вартість товару, загальну суму за рахунком і валюту платежу (еквівалентна сума може бути вказана у валюті, вільно конвертованій в Євро або інший платіжний засіб держави, що імпортує), умови оплати та умови доставки відповідно до Інкотермс, а також спосіб транспортування.

Транспортна документація. Характер та перелік транспортних документів залежить від виду транспорту, яким буде виконуватися доставка вантажу, та особливих умов такого перевезення, таких як «Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)» та «Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська Конвенція)».

В залежності від виду транспорту, виділяють такі товаро-транспортні документи (накладні), як Коносамент (для морських перевезень), Коносамент FIATA (для інтермодальних або комбінованих перевезень), CMR (для автомобільних міжнародних перевезень), накладна Air Way Bill (для повітряного транспорту), накладна СІМ (для залізничних перевезень).

Для перевезень в рамках міжнародних митних конвенцій застосовують додатково до транспортної накладної спеціальні документи, що називають «Карнетами».

Карнет АТА, застосовується при перевезенні в рамках «Конвенції про тимчасове ввезення» та видається торгівельною палатою країни-експортера у якості міжнародного дозволу на тимчасове ввезення/вивезення товарів без обкладання митом і податками.

Карнет TIR (або ще інакше – Книжка МДП) – це документ встановленого зразка, що видається для автомобільного транспорту та виступає міжнародною гарантією сплати митних платежів при перевезенні вантажів із застосуванням процедури, встановленої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.

Пакувальний лист. Документ, що містить інформацію для про вагові та масо-габаритні характеристики вантажу, кількість вантажних місць, перелік товарів, вид пакування, номер рахунку-фактури, до якого додається. Існує поширена практика зазначати відомості, що зазначаються у пакувальному листі, в Рахунок-фактуру, якщо це допускається формою Рахунку Продавця.

Сертифікат про походження. Це документ, що видається торгово-промисловою палатою країни-експортера та підтверджує країну походження товару. Як правило, сертифікат про походження потрібен митному органу країни-імпортера для здійснення тарифного та нетарифного регулювання під час митних формальностей. Також сертифікати походження товарів можуть також бути пред’явлені банківським установам, наприклад, коли сторони при здійсненні розрахунків за зовнішньоторговельними операціями вказали в акредитиві наявність таких документів. Крім цього, сертифікати походження необхідні у випадках, якщо це передбачено відповідними зовнішньоторговельними контрактами, національними правилами країни-імпортера, а також міжнародними угодами, учасниками яких є сторона експорту та сторона імпорту товару.

Зазначений вище базовий пакету документів є на сьогоднішній день необхідною умовою для здійснення митних формальностей в режимі експорт, кінцевим результатом яких є оформлення вантажної митної декларації, що є заявою встановленої форми, з зазначенням митної процедури, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачених законодавством відомостей про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України, а також щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Крім базового пакету, для митного оформлення вантажу можуть бути надані додаткові документи, які залежать від типу вантажу, дозволів та обмежень країни експорту, та митного законодавства України (подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю регламентовано Ст. 335 Митного кодексу України)

В процесі підготовки експорту товарів до ЄС слід враховувати вимоги та обмеження на ввезення, які встановленні до товарів.

До основних вимог можна віднести:

Загальні вимоги до безпеки товарів, які надходять на ринок ЄС.

Регламентуються Директивою 2001/95/ЄС (GPSD -General Product Safety Directive) та застосовуються у разі відсутності конкретних європейських правил з безпеки певних категорій продуктів. Наприклад, дана Директива не поширюється на фармацевтичні препарати, медичні прилади або косметику, які підпадають під дію окремого законодавства.

Контроль безпечності продукції, що надходить на ринок ЄС.

Регулюється положеннями Регламенту (ЄС) № 765/20087, який визначає підхід до контролю імпортованої продукції у відповідності до вимог безпечності товарів, а також супровід таких товарів відповідною необхідною документацією.

 Імпорт продуктів харчування та кормів для тварин. 

Регулюється вимогами Регламенту ЄС №17/2002, який встановлює загальні принципи харчового законодавства, а саме: можливості відстеження продуктів харчування шляхом реєстрації постачальника в країні походження, загальні правила гігієни та гігієнічні вимоги до продуктів харчування та продуктів тваринного походження, спеціальні вимоги до генно-модифікованих продуктів, вимоги до маркування та реалізації продуктів харчування, тощо.

  1. Продукти тваринного походження можуть бути імпортовані в ЄС за умови наявності відповідної атестації підприємства-виробника та супроводжуватись свідоцтвом про здоров’я, затвердженим ветеринарним лікарем компетентного органу країни-експортера.
  2. Продукти рослинного походження мають супроводжуватись фіто-санітарним сертифікатом відповідно до вимог Директиви №2000/29/ЄС та можуть бути імпортовані офіційно зареєстрованими в країні імпортера суб’єктами господарювання.
  3. Імпорт товарів хімічної промисловості та проведення реєстрації таких речовин здійснюється на дотримані вимог Регламенту ЄС №1907/200697.
  4. У випадку ввезення озоноруйнуючих речовин на територію ЄС, імпорт таких товарів регулюється Регламентом ЄС №2037/2000 та має супроводжуватись ліцензією, яку видає Генеральний директорат з питань навколишнього середовища, відповідно до щорічно встановлених квот.

Більш детально щодо вимог та обмежень ЄС на продукцію походженням з України можна ознайомитись у розділі My export офіційного порталу Export Helpdesk

Зростання експортного потенціалу відкриє Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках тарифних квот, а також впровадження масштабної гармонізації українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов’язаних із торгівлею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях.

Щоб дізнатися як експортувати на різні ринки, використовуючи зони вільної торгівлі та преференції в торгівлі на свою користь, на прикладі: «обираємо ринок та веземо товар на експорт» я буду рада Вас бачити на семінарах з Миколою Ларіним в різних містах України вже з 23 травня.  Детально з планом семінарів можна ознайомитись на сайті satu.com.ua в розділі «Заходи»

Мірошниченко Віта

Генеральний Директор Группи компаній «Капітал» (CPTL Group)

Оформление груза по 55 статье Таможенного Кодекса Украины

«Любое препятствие преодолевается настойчивостью» © Леонардо да Винчи

В этой статье, мне бы хотелось поделиться опытом и некоторыми наработками, которые были приобретены в процессе спора с Государственной Фискальной Службой по корректировке таможенной стоимости для нашего Клиента.

Начало спора было положено еще в 2015 году и за этот период было оформлено 20 таможенных деклараций на идентичные товары, таможенная стоимость которых в каждой поставке корректировалась с выдачей соответствующего решения таможни. Общая сумма переплаты таможенных платежей составила почти 2 млн гривен.

К работе над проектом были привлечены лучшие специалисты нашей команды, а также (для обеспечения успешного прохождения этапа судебных споров) наш юридический Партнер в качестве адвоката. Нами было предложено комплексное решение, при котором оформленные декларации по 55 статье с “таможенного конвейера” сразу поступали для обжалования сначала в ГФС, а затем и в суд. Это позволило нам не вовлекать Клиента в рабочие процессы как и без того пострадавшую сторону.

По результатам анализа документов и с целью оптимизации времени и финансовых ресурсов, нами были поданы 5 исков в суд на противоправные действия таможни. Как известно на данный момент, многие суды переходят в документальное производство, в связи с чем, желаемый скорый результат пришлось ждать больше, чем планировалось.

На сегодняшний день, мы имеем два Решения по удовлетворению судебных исков. При этом, по одному из них – уже осуществлен возврат на расчетный счет Клиента излишне переплаченных сумм, а по второму – подано соответствующее Заявление в таможню. Три оставшихся иска ждут удовлетворения в суде и мы более чем уверены в положительном исходе.

Шансы на успех в подобном споре были бы невысоки, если бы не разработанная пошаговая стратегия, которая в свою очередь зависела от качественного анализа ситуации и компетентного подхода к сбору всех необходимых документов. Но об этом я детально расскажу ниже, а пока изложу обстоятельства самого дела.

Первое “конфликтное” таможенное оформление состоялось в начале июля 2015 года, а за несколько месяцев до этого идентичный товар был импортирован Клиентом по цене значительно выше текущей (более, чем на 20%). Снижение стоимости было обусловлено объективными причинами, что было изложено в дополнительных документах еще до запроса таможни. Тем не менее, на этапе проверки правильности определения таможенной стоимости, со стороны фискального органа последовал запрос о предоставлении дополнительных документов, в ответ на который нами было предоставлено все необходимое, а также подробно изложены обстоятельства ВЭ-операции в сопроводительном письме. Результатом стало принятие таможней письменного Решения о корректировке заявленной декларантом таможенной стоимости до уровня ранее импортированных идентичных товаров, следствием которого стал выпуск товара в свободное обращение по процедуре, предусмотренной ст.55 ТКУ (с применением финансовой гарантии).

Данная процедура подразумевает, что в случае несогласия декларанта с решением органа доходов и сборов о корректировке заявленной таможенной стоимости товаров, орган доходов и сборов по обращению декларанта выпускает товары в свободное обращение при условии уплаты таможенных платежей согласно таможенной стоимости этих товаров, определенной декларантом, но с внесением финансовой гарантии на разницу между суммой таможенных платежей, определенной декларантом и суммой таможенных платежей, определенной органом доходов и сборов. Срок действия таких гарантий не может превышать 90 календарных дней со дня выпуска товаров в свободное обращение.

Первые решения о корректировке мы пытались оспорить в вышестоящем органе, подав соответствующие жалобы в ГФС, на что получили отказы. Более мы не применяли такой тактики, а все последующие Решения о корректировке объединяли в исковые заявления и прямиком отправляли в суд.

С сентября 2105 года, наши дела были приняты и распределены на судей. Разумеется, к этому времени, истекла 90-дневная гарантия по каждой из ТД, а “гарантийные” платежи были автоматически списаны в казначейство.

Уже в декабре 2016, по факту рассмотрения первого дела, финальным Постановлением ВАСУ таможне было отказано в удовлетворении ходатайства о приостановлении исполнения судебных решений и судом были признаны противоправными действия таможни и отменены решения таможни о корректировке таможенной стоимости товаров. Несколькими месяцами позже такое же решение было готово по второму делу в нашу пользу.

Разумеется, что с момента вступления в законную силу судебного решения, которым такие решения отменены, правовые основания для уплаты скорректированной таможенной стоимости на сумму корректировки нивелируются.

Таким образом, у средств декларанта, перечисленных в бюджет на основании решений о корректировке таможенной стоимости, возникает статус излишне уплаченных. С момента отмены решений о корректировке таможенной стоимости средства, которые были собственностью декларанта до уплаты их в бюджет, на основании его заявления в месячный срок автоматически возвращаются в собственность такого декларанта в порядке, предусмотренном «Порядком возвращения и Порядком взаимодействия». На этом основании нами было подготовлено соответствующее обращение на возврат излишне уплаченных таможенных платежей, которые и были возвращены из казначейства в короткий срок.

Для построения успешной стратегии, мы считаем необходимым ее применять по таким шагам:

Шаг №1: Прежде всего необходимо получить квалифицированную юридическую консультацию по данному вопросу, а также осознавать необходимость наличия максимально возможного и качественного пакета документов, который описан ст.53 ТКУ. При этом важно помнить о том, что ошибки, неточности, расхождения в документах (или их отсутствие) поставят под угрозу все мероприятие.

В дополнение к “основному пакету документов”, который будет подан к оформлению вместе с декларацией, рекомендую составить сопроводительное письмо примерно следующего содержания:

“В связи с выпуском в свободное обращение товара предоставляем следующее заявление:

  1. Во время выполнения вышеупомянутого Договора поставки ХХХ условия, указанные в ч. 1 ст. 58 ТКУ, ограничивающие применение определения таможенной стоимости по цене договора (первого метода), а именно, покупатель и продавец связаны между собой лица, однако эти отношения не повлияли на цену оцениваемых товаров.
  2. В соответствии с ч. 10 ст. 58 ТКУ заявляем, что у покупателя, отсутствуют расходы, которые прямо или косвенно могут повлиять на таможенную стоимость товаров, и которые не включены в цену товара по контракту, а именно:……”

Шаг №2: Подаем к таможенному оформлению декларацию, заполненную в обычном режиме и с указанием в графе 43 метода определения таможенной стоимости №1. При этом не забываем вместе с ГТД отправить на таможню все документы из ст.53 ТКУ в комплекте с заранее подготовленным “Сопроводительным письмом”

Шаг №3: При запросе со стороны таможни дополнительных документов, помимо тех, которые уже были предоставлены, отправляем их с сопроводительным письмом, в котором ссылаемся на нормы законодательства в контексте запрошенных документов. Если предоставленных документов окажется недостаточно, просим предоставить консультацию в письменном виде и завершить таможенное оформление в срок, определенный ст. 255 ТКУ.

Данное письмо мы составляем по той причине, что Запрос о предоставлении дополнительных документов согласно всего перечня, указанного в пункте 3 ст.53 ТКУ без какого-либо обоснования не соответствует положениям норм статей 53, 54, 58 ТКУ, а следовательно является неправомерным и не подлежит исполнению (!)

Тем не менее, декларант по собственному желанию с целью дополнительных аргументов для подтверждения заявленной таможенной стоимости имеет право предоставить любые другие документы и информацию в соответствии с частью 6 ст.53 ТКУ.

Шаг №4: Необходимо получить письменную консультацию таможенного органа, которую запрашивали в Шаге №3, после чего – получаем лист корректировки таможенной стоимости и карточку отказа к поданной декларации.

Подаем новую декларацию, заполненную в которой графа 43 должна быть заполнена особым образом: в левой части указываем 1-й метод определения таможенной стоимости, а в правой – тот метод, который таможенный орган указал в листе корректировки.

При всем этом следует помнить о том, что несмотря на то, что выпуск товаров в свободное обращение осуществляется по заявленной таможенной стоимости, необходимо предоставить финансовую гарантию на разницу таможенных платежей рассчитанных по цене, определенной таможенным органом и декларантом. Важно вовремя позаботиться о том, чтобы на таможенном депозите предприятия было достаточное количество средств для обеспечения гарантии.

Шаг №5: После завершения таможенного оформления архивируем все документы и сообщения таможни, а также создаем (для себя) реестр таких оформлений.

Анализируем основания для выдачи Вам решения о корректировке таможенной стоимости и на основании такого анализа готовим Заявление о предоставлении запрашиваемых сведений и документов, которое должно содержать хронологию событий, Заявление и требование, перечень прилагаемых к Заявлению документов.

Шаг №6: Держим постоянную связь с таможней по ходу рассмотрения Заявления, для чего Вам потребуется информация о входящем номере, который будет присвоен канцелярией, и об исполнителе – должностном лице, которое назначено непосредственно рассматривать Ваш вопрос. Всю эту информацию Вы сможете получить по телефону непосредственно в той таможне, в которую Вы обратились.

Шаг №7: После получения отрицательного (в 90% случаев) ответа на Ваше Заявление со стороны таможни, следует с привлечением специалистов подготовить официальную Жалобу на окончательное решение таможни в вышестоящий орган – в ГФС.

Жалоба составляется в свободной форме и должна содержать следующую информацию: хронологию событий, обстоятельства таможенного оформления, анализ действий должностных лиц и незаконность требования предоставления документов, исчерпывающий перечень аргументов, примеры судебной практики по случаям обжалования таможенной стоимости, применяемые для Вашего случая, просьба отменить неправомерное решение, а также принять предусмотренные законом меры по фактам таких решений и действий, а так же перечень прилагаемых к Заявлению документов

Шаг №8: Держим постоянную связь с ГФС по ходу рассмотрения Жалобы, для чего Вам потребуется информация о входящем номере, который будет присвоен Вашей Жалобе, и об исполнителе. Ответ по Жалобе желательно получить на руки и не дожидаться отправки почтой.

Шаг №9: Подача судебного иска, если все предыдущие шаги не привели к удовлетворению жалобы.

Важно отметить, что для принятия правильного решения о будущем оформлении согласно 55 статье ТКУ, необходимо заранее взвешивать все риски.

Безусловно, необходимо осуществлять анализ таможенной стоимости еще до фактической подачи таможенной декларации и сравнивать ее с таможенной стоимостью, которая была признана таможней в прошлых оформлениях товара (если речь идет о товарах, которые возились ранее по цене выше).

Прежде чем приступать к сбору документов, следует провести анализ текущей таможенной стоимости с использованием “исторических данных” (если такие имеются), и дать четкие и ясные ответы на такие вопросы:

  • Если цена на товар уменьшилась, по какой причине это произошло? Была ли предоставлена скидка на товар? Если да, то почему? Стоит исследовать изменилась ли цена на сырье или на работы по изготовлению товара, а если товар произведен из сырья, на который изменилась биржевая котировка – следует изучить биржевые котировки в диапазоне периода от заказа товара до выставленного инвойса. В случае, если изменение цен стало последствием изменения трансфертных цен в группе, необходимо также иметь подтверждающие документы, которые однозначно дадут понимание причин изменения цены. Кроме того, необходимо проанализировать с каким типом контракта мы имеем дело (прямой с производителем или посреднический). Это нужно для понимания того, есть ли вероятность требования таможней документов, предусмотренные частью 2 Ст.53.
  • Если есть составляющие таможенной стоимости, как мы их можем подтвердить документально (например, стоимость транспортных затрат или стоимость страхования груза)?
  • Осуществлялся ли нами импорт идентичных, аналогичных товаров? Если да, какая текущая таможенная стоимость VS прошлая стоимость? Будет ли разница в сумме таможенных платежей при корректировке до прошлого оформления, если да – на сколько?
  • Стоит ли игра свеч? Процедура спора с таможенным органом – процесс не быстрый и затратный. Нужно хорошо все взвесить и подумать стоит ли запускать процесс ради борьбы за 1000 $… Но если дело в принципе или товар планируется встать на поток – тогда все расходы будут оправданы. Важно также иметь документы, с помощью которых можно спорить. Если взаимодействие с контрагентом по предоставлению документов по требованию таможни не приводит к должному результату – такой спор может стать заведомо проигрышным.

Я желаю Вам побед и успехов в Ваших внешнеэкономических операциях!

Мы будем рады стать для Вас полезными в предоставлении юридического сопровождения отдельно или в комплексе с таможенным оформлением в спорах с фискальными органами.

Мирошниченко Вита

Эксперт ВЭД, Генеральный директор Сapital Group, спикер в ТПП Украины и МВА по направлению «Международный бизнес»

Ошибка в таможенной декларации. Казнить нельзя помиловать

В силу «человеческого фактора» никто, в том числе и декларант, не застрахован от ошибок. Как же быть в случаях, если ошибка в таможенной декларации обнаружена уже после выпуска товара в свободное обращение и повлекла за собой переплату платежей в бюджет?

Ошибки в таможенных декларациях, о которых пойдет речь, могут состоять в неверном заполнении реквизитов товаросопроводительных документов, некорректном расчете транспортных затрат, неправильном указании кода товара согласно УКТ ВЭД и прочее. Хорошо, если такая ошибка не повлекла за собой изменения мер тарифного или нетарифного регулирования, которые в свою очередь приводят к возврату налогов или к необходимости получения дополнительных разрешений. Но на практике встречаются и такие ошибки, следствием которых является необоснованная переплата таможенных платежей в бюджет. В подобных ситуациях импортер может стать заложником ошибки, допущенной вследствие «человеческого фактора» либо некомпетенции декларанта.

Есть ли возможность исправить допущенную ошибку, с чего начать и какие документы готовить. Об этом пойдет речь ниже.

Так, в соответствии с частями 2 и 4 ст. 269 Таможенного кодекса Украины (далее — ТКУ) внесение изменений в таможенную декларацию (далее — ТД) допускается в течение 3 лет со дня завершения таможенного оформления товаров, и такие изменения должны касаться только тех товаров, которые указаны в ТД. Внесение изменений, которые влияют на применение к товарам мер тарифного и/или нетарифного регулирования ВЭД, проводится при условии соблюдения таких мер.

Порядок внесения изменений в ТД определяется постановлением КМУ от 21.05.2012 г. № 450 «Вопросы, связанные с применением ТД» (далее — ПКМУ № 450). Согласно п. 33 ПКМУ № 450 по письменному обращению декларанта и с разрешения таможенного органа сведения, указанные в ТД, могут быть изменены путем дополнения либо такая ТД может быть отозвана. При этом таможенному органу подается заявление по установленной форме, где указываются причины изменения либо отзыва ТД. Если соответствующие новые изменения или причины отзыва таможенной декларации подтверждаются документами, которые не подавались во время декларирования, к заявлению прилагаются заверенные в установленном порядке копии таких документов.

Сразу обратим внимание на то, что отозвать ТД можно только до момента ее оформления, то есть до выпуска товара в свободное обращение. После окончания таможенного оформления изменения в декларацию могут вноситься путем оформления листа корректировки, который заполняется таможенным органом и является неотъемлемой частью декларации.

1.02.2017 г. вступила в силу новая редакция ПКМУ № 450, где п. 37 установлено, что лист корректировки заполняется и оформляется таможенным органом в случае:

а) необходимости исправления сведений, связанных с доплатой либо возвратом таможенных платежей, в том числе в связи с отменой решения таможенного органа;

б) необходимости исправления по письменному обращению декларанта либо уполномоченного им лица сведений, связанных с корректировкой цены товара, который вывозится за границу таможенной территории Украины, для целей налогового контроля за трансфертным ценообразованием, если такая корректировка не приведет к уменьшению сумм налогов, которые подлежат оплате в бюджет;

в) необходимости исправления по письменному обращению декларанта ошибочно указанных в оформленной таможенной декларации сведений о товарах, не связанных с перечислением сумм таможенных платежей по такой таможенной декларации;

г) необходимости отображения по письменному обращению декларанта сведений о товарах, которые стали известны после окончания таможенного оформления товаров, не связанных с перечислением сумм таможенных платежей по таможенной декларации.

В свою очередь, возврат ошибочно/излишне уплаченных таможенных платежей предусмотрен нормой ст. 301 ТКУ, которая отсылает нас к Налоговому кодексу Украины, Бюджетному кодексу и к соответствующему порядку, определенному центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную налоговую и таможенную политику.

Согласно части 4 ст. 301 ТКУ, если переплата сумм таможенных платежей произошла вследствие ошибки со стороны должностных лиц таможенного органа, возврат излишне оплаченных сумм таможенных платежей осуществляется в первоочередном порядке. Например, указание неверного номера контракта, ошибка в расчете составляющих таможенной стоимости (механическая добавка нуля к транспортным затратам) — логично предположить, являются как результатом ошибочных действий декларанта, так и ошибкой должностного лица таможенного органа. В случае если ТД изменена, либо ее признали недействительной, возврат сумм соответствующих таможенных платежей осуществляется в соответствии с ч. 5 ст. 301 ТКУ.

Извечный вопрос, что появилось первым — курица или яйцо, в рассматриваемом случае можно интерпретировать так: что первично — возврат платежей либо изменение декларации?

На сегодняшний день, если внесение изменений в ТД после выпуска товара в свободное обращение влечет за собой возврат таможенных платежей из бюджета, оформление листа корректировки предшествует возврату таких платежей из бюджета.

То есть, выявив после таможенного оформления ошибку в декларации, декларант готовит заявление, прилагает соответствующие документы и отправляет все это в таможню, где осуществлялось таможенное оформление. По факту оформления листа корректировки импортер может вернуть в свою собственность ошибочно/излишне уплаченные платежи.

В соответствии с ч. 6 ст. 301 ТКУ возврат таможенных платежей происходит на основании заявления плательщика налогов не позднее 1 года со дня, следующего за днем возникновения обстоятельств, которые влекут за собой возврат уплаченных сумм таможенных платежей (кроме случаев наличия налогового долга у плательщика согласно ст. 43 НКУ).

Порядок возврата таможенных платежей, ошибочно/излишне оплаченных в бюджет, посредством таможенного оформления регламентирован также приказом ГТСУ от 20.07.2007 г. № 618, приказом Минфина от 15.12.2015 г. № 1146 и косвенно приказом Минфина от 7.04.2016 г. № 422.

Данные нормативные акты предлагают импортеру подать в рамках установленных сроков заявление в свободной форме на возврат переплаты, приложив справку об отсутствии налогового долга и подтверждающие документы.

В итоге получаем следующий алгоритм для внесения изменений в ТД с последующим возвратом переплаты таможенных платежей:

— подача заявления по установленной форме для оформления листа корректировки;

— приложение к заявлению документов, которые подтверждают необходимость внесения таких изменений;

— получение листа корректировки;

— подача заявления на возврат переплаты таможенных платежей.

Таким образом, теоретически устранить «механическую» ошибку в оформленной декларации и вернуть переплату таможенных платежей возможно. Но на практике возникает много нюансов…

В наших примерах с математической ошибкой и опечаткой в реквизитах алгоритм можно считать вполне рабочим. К сожалению, этого нельзя сказать о ситуации с явной ошибкой при классификации согласно УКТ ВЭД и отнесении товара к более высокой ставке пошлины.

Так, п. 34 ПКМУ № 450 не разрешает вносить изменения в декларацию, если из поданных документов не следует, что указанные в ТД сведения необходимо изменять.

Кроме того, ошибочно указанные декларантом сведения в оформленной декларации могут быть исправлены, только если это не связано с перечислением сумм таможенных платежей. Самостоятельное указание декларантом кода товара согласно УКТ ВЭД (без вынесения таможней решения о классификации товара) и уплаченные таможенные платежи являются согласованным налоговым обязательством, которое не подлежит обжалованию согласно п. 56.11 ст. 56 НКУ. В этой связи очень велика вероятность получения отказа в оформлении листа корректировки по формальным причинам.

В таком сслучае мы видим несколько вариантов выхода из ситуации для импортера.

Первый вариант — обратиться в таможню по месту регистрации импортера с обращением о предоставлении консультации по вопросу практического применения норм таможенного законодательства в порядке ст. 21 ТКУ. К обращению приложить все подтверждающие документы и попросить дать разъяснения относительно правильности указания кода согласно УКТ ВЭД для выпущенного в свободное обращение товара.

Второй — обратиться в орган ГФС с заявлением на проведение проверки о правильности классификации согласно УКТ ВЭД по оформленной ТД. При этом проверке будет подлежать исключительно данный вопрос, и рассматриваться будут только те документы, которые положены в основу таможенного оформления. Соответственно по результатам проверки в акте проверки должны быть указаны факты переплаты налоговых обязательств.

Третий — обратиться в ГФСУ либо суд с жалобой/исковым заявлением на неправомерный отказ о внесении изменений в оформленную декларацию.

Как следует из приведенных выше норм, безвыходных ситуаций не бывает. При этом импортеру необходимо проанализировать допущенную ошибку и выбрать подходящий путь возврата по праву принадлежащего ему материального блага в виде ошибочной/излишней переплаты таможенных платежей.

Стоит отметить, что как сама возможность, так и процедура возврата переплаты таможенных платежей, собраны в данной публикации в виде своеобразного «конструктора» из нескольких нормативов и не дают полной уверенности в принятии позитивного для импортера решения, в том числе и в связи с наличием противоречий в исчерпывающих случаях оформления листа корректировки, и размытой формулировкой в основаниях для отказа в его оформлении.

Важным шагом государства навстречу бизнесу будет внесение изменений в действующее ПКМУ № 450 для возможности осуществления возврата уплаченных платежей после таможенного оформления, касающихся всех возможных ошибок.

Авторы: НИКОЛАЕНКО Ольга, исполнительный директор, Адвокатское объединение «Таможенные адвокаты»

МИРОШНИЧЕНКО Вита, генеральный директор, таможенно-брокерской компании «ГРУППА КОМПАНИЙ КАПИТАЛ» (CPTL Group)

Источник: Журнал «Транспорт»