Документальний супровід ЗЕ-операції при виконанні митних формальностей на експорт в ЄС

У 2008 році Україна стала членом Світової організації торгівлі, що надало їй можливість приймати участь у багатосторонній торговельній системі і відкрило шлях до покращення співпраці в економічній сфері з окремим державами.

Незважаючи на те, що по теперішній час зберігається залежність українських експортерів від традиційних ринків колишніх радянських країн, з’являються більше нових ринків, головним серед яких є ринок ЄС.

Набрання чинності у 2016-му році економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС відкрило нові горизонти для розвитку експорту та дало змогу активно нарощувати поставки товарів в ЄС завдяки торговим преференціям, що були надані Україні. Загальну ефективність Угоди для українських експортерів можемо бачити на статистичних даних, які свідчать, що у 2013-му році частка експорту до ЄС у загальному експорті України доходила лише до 25%, а за підсумками кінця 2016-го – сягнула майже 40%. При цьому, завдяки високій врожайності та полегшеному доступу до ринку ЄС, експорт переважно був представлений продукцією сільського господарства, в саме зерном та насінням олійних культур (близько 38 % загального обсягу українського експорту у 2015 році).

Досягнення значних успіхів у реформуванні правового поля для поліпшення інвестиційних умов, запроваджені реформи, спрямовані на полегшення бізнес-клімату та подальше залучення інвесторів задає тенденцію розвитку та зростання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні.

Одним із основних факторів успішного ведення ЗЕД є налагоджений процес здійснення митних формальностей. Результат цього процесу залежить від правильної побудови алгоритму митного оформлення товарів та покрокової підготовки необхідних документів для супроводу зовнішньоекономічної операції.

Розглянемо базові аспекти документального супроводження зовнішньоекономічної операції при здійснення експорту.

Зовнішньоекономічний договір (контракт), що є матеріально оформленою угодою двох або більше сторін, яка спрямована на регулювання прав та обов’язків сторін у зовнішньоекономічній діяльності. При підготовці проекту контракту заздалегідь рекомендуємо ознайомитись з Наказом Мінекономіки №201 від 06.09.2001 року та включити до контракту всі перераховані розділи в прямій або контекстної формі.

Ст. 9 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу підкреслює, що сторони договору пов’язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, і практикою, яку вони встановили у своїх взаємних відносинах. За відсутності інших домовленостей вважається, що сторони мали на увазі застосування до їх договору чи до його укладення звичаю, про який вони знали чи мали знати і який в міжнародній торгівлі широко відомий і постійно додержується сторонами в договорах такого роду й відповідній галузі торгівлі.

Рахунок-фактура (Інвойс) – це фінансовий документ, за яким здійснюються розрахунки за товар поставлений у визначеній його змістом кількості та за вказаною ціною. Інвойс є фактичним засвідчення угоди між експортером та імпортером і є обов’язковим для пред’явлення до митного оформлення. Рахунок-фактура має обов’язково містити: дані про експортера та імпортера, дату складання та номер, опис товарів та одиниці виміру, кількість товару, вартість за одиницю та загальну вартість товару, загальну суму за рахунком і валюту платежу (еквівалентна сума може бути вказана у валюті, вільно конвертованій в Євро або інший платіжний засіб держави, що імпортує), умови оплати та умови доставки відповідно до Інкотермс, а також спосіб транспортування.

Транспортна документація. Характер та перелік транспортних документів залежить від виду транспорту, яким буде виконуватися доставка вантажу, та особливих умов такого перевезення, таких як «Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)» та «Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська Конвенція)».

В залежності від виду транспорту, виділяють такі товаро-транспортні документи (накладні), як Коносамент (для морських перевезень), Коносамент FIATA (для інтермодальних або комбінованих перевезень), CMR (для автомобільних міжнародних перевезень), накладна Air Way Bill (для повітряного транспорту), накладна СІМ (для залізничних перевезень).

Для перевезень в рамках міжнародних митних конвенцій застосовують додатково до транспортної накладної спеціальні документи, що називають «Карнетами».

Карнет АТА, застосовується при перевезенні в рамках «Конвенції про тимчасове ввезення» та видається торгівельною палатою країни-експортера у якості міжнародного дозволу на тимчасове ввезення/вивезення товарів без обкладання митом і податками.

Карнет TIR (або ще інакше – Книжка МДП) – це документ встановленого зразка, що видається для автомобільного транспорту та виступає міжнародною гарантією сплати митних платежів при перевезенні вантажів із застосуванням процедури, встановленої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.

Пакувальний лист. Документ, що містить інформацію для про вагові та масо-габаритні характеристики вантажу, кількість вантажних місць, перелік товарів, вид пакування, номер рахунку-фактури, до якого додається. Існує поширена практика зазначати відомості, що зазначаються у пакувальному листі, в Рахунок-фактуру, якщо це допускається формою Рахунку Продавця.

Сертифікат про походження. Це документ, що видається торгово-промисловою палатою країни-експортера та підтверджує країну походження товару. Як правило, сертифікат про походження потрібен митному органу країни-імпортера для здійснення тарифного та нетарифного регулювання під час митних формальностей. Також сертифікати походження товарів можуть також бути пред’явлені банківським установам, наприклад, коли сторони при здійсненні розрахунків за зовнішньоторговельними операціями вказали в акредитиві наявність таких документів. Крім цього, сертифікати походження необхідні у випадках, якщо це передбачено відповідними зовнішньоторговельними контрактами, національними правилами країни-імпортера, а також міжнародними угодами, учасниками яких є сторона експорту та сторона імпорту товару.

Зазначений вище базовий пакету документів є на сьогоднішній день необхідною умовою для здійснення митних формальностей в режимі експорт, кінцевим результатом яких є оформлення вантажної митної декларації, що є заявою встановленої форми, з зазначенням митної процедури, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачених законодавством відомостей про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України, а також щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Крім базового пакету, для митного оформлення вантажу можуть бути надані додаткові документи, які залежать від типу вантажу, дозволів та обмежень країни експорту, та митного законодавства України (подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю регламентовано Ст. 335 Митного кодексу України)

В процесі підготовки експорту товарів до ЄС слід враховувати вимоги та обмеження на ввезення, які встановленні до товарів.

До основних вимог можна віднести:

Загальні вимоги до безпеки товарів, які надходять на ринок ЄС.

Регламентуються Директивою 2001/95/ЄС (GPSD -General Product Safety Directive) та застосовуються у разі відсутності конкретних європейських правил з безпеки певних категорій продуктів. Наприклад, дана Директива не поширюється на фармацевтичні препарати, медичні прилади або косметику, які підпадають під дію окремого законодавства.

Контроль безпечності продукції, що надходить на ринок ЄС.

Регулюється положеннями Регламенту (ЄС) № 765/20087, який визначає підхід до контролю імпортованої продукції у відповідності до вимог безпечності товарів, а також супровід таких товарів відповідною необхідною документацією.

 Імпорт продуктів харчування та кормів для тварин. 

Регулюється вимогами Регламенту ЄС №17/2002, який встановлює загальні принципи харчового законодавства, а саме: можливості відстеження продуктів харчування шляхом реєстрації постачальника в країні походження, загальні правила гігієни та гігієнічні вимоги до продуктів харчування та продуктів тваринного походження, спеціальні вимоги до генно-модифікованих продуктів, вимоги до маркування та реалізації продуктів харчування, тощо.

  1. Продукти тваринного походження можуть бути імпортовані в ЄС за умови наявності відповідної атестації підприємства-виробника та супроводжуватись свідоцтвом про здоров’я, затвердженим ветеринарним лікарем компетентного органу країни-експортера.
  2. Продукти рослинного походження мають супроводжуватись фіто-санітарним сертифікатом відповідно до вимог Директиви №2000/29/ЄС та можуть бути імпортовані офіційно зареєстрованими в країні імпортера суб’єктами господарювання.
  3. Імпорт товарів хімічної промисловості та проведення реєстрації таких речовин здійснюється на дотримані вимог Регламенту ЄС №1907/200697.
  4. У випадку ввезення озоноруйнуючих речовин на територію ЄС, імпорт таких товарів регулюється Регламентом ЄС №2037/2000 та має супроводжуватись ліцензією, яку видає Генеральний директорат з питань навколишнього середовища, відповідно до щорічно встановлених квот.

Більш детально щодо вимог та обмежень ЄС на продукцію походженням з України можна ознайомитись у розділі My export офіційного порталу Export Helpdesk

Зростання експортного потенціалу відкриє Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках тарифних квот, а також впровадження масштабної гармонізації українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов’язаних із торгівлею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях.

Щоб дізнатися як експортувати на різні ринки, використовуючи зони вільної торгівлі та преференції в торгівлі на свою користь, на прикладі: «обираємо ринок та веземо товар на експорт» я буду рада Вас бачити на семінарах з Миколою Ларіним в різних містах України вже з 23 травня.  Детально з планом семінарів можна ознайомитись на сайті satu.com.ua в розділі «Заходи»

Мірошниченко Віта

Генеральний Директор Группи компаній «Капітал» (CPTL Group)